Шкільна освіта за кордоном
Дати гідну освіту дитині – це один з головних обов’язків батьків. Саме від цього надалі залежить кар’єра і можливість дитини забезпечити себе у дорослому житті всім необхідним. Про освіту дитини потрібно замислюватися не тоді, коли вона вже закінчує школу і вступає до вузу, а набагато раніше – коли дитина тільки збирається піти в школу. Багато батьків вважають за краще давати закордонну освіту, вважаючи, що вона краща: інформативніша, корисніша і легша для засвоєння, ніж вітчизняна.
Вибір навчального закладу залежить від багатьох факторів, але найголовніші – наступні:
- вибір держави (в якій країні батьки хочуть, щоб їх дитина здобула освіту);
- вік дитини (вибрати ВНЗ для іноземця набагато простіше, ніж початкову школу);
- проживання з батьками у вибраному місті або повний пансіонат (в останньому випадку варіантів шкіл значно менше, але все ж достатньо);
- вартість навчання (в різних школах навіть в одному місті вартість навчання може істотно відрізнятися, і іноді це – визначальний критерій).
У скільки років краще почати навчання за кордоном?
Одне з найголовніших питань. Де та межа, коли дитині вчитися ще не пізно, але вже і не рано? Фахівці однозначно не рекомендують починати навчання в початковій школі. Теоретично таке можливо, але на практиці це не кращий варіант. І навіть той факт, що в більшості країн світу в першому класі немає оцінок (так відбувається адаптація дітей до нових умов), це не робить легшим життя дитини: така адаптація навіть у рідній країні проходить складно, а якщо мова йде про навчання дітей за кордоном – тим більше. 
Крім того, в ранньому віці (6-8 років) далеко не всі діти готові розлучитися на тривалий час з батьками. Вони ще не самостійні, потребують опіки та піклування. Тому психологи одностайні в думці, що начинать навчання дітей за кордоном у цьому віці небезпечне: це може спричинити серйозні психологічні травми.
Якщо дитина живе в цій країні з батьками
В такому випадку питання відпадає саме собою: як тільки дитина досягає необхідного віку, її треба віддавати в дитячий сад або в початкову школу.
У багатьох країнах є не тільки дитячі сади, але і ясла. Чи треба віддавати туди дітей? Якщо обоє батьків емігранти, то в цьому є сенс: малюк познайомиться з культурою тієї країни, де живе. Якщо ж один з батьків – носій місцевої мови і культури, віддавати дитину в ясла не завжди потрібно.
Дитячий садочок – зовсім інша справа. В цілому ж звичайні дитячі сади розраховані на наступний вік:
| Франція | 2,5-5 років |
| Англія | 2-4 роки |
| Голландія | 2-4 роки |
| Швеція | 2-4 роки |
| США | 2-5 років |
Далі діти проходять підготовку до школи, або відразу йдуть в початкову школу, і отримують стандартну освіту.
Якщо дитина буде жити в пансіонаті
Починати навчання дітей за кордоном рекомендується у віці 10-15 років. В 10 дитина вже досить самостійна, але при цьому мовний апарат ще здатний адаптуватися під нову мову, завдяки чому дитина незабаром зможе спілкуватися іноземною мовою не тільки з хорошим словниковим запасом, але і без акценту.
З іншого боку, в 14-15 років дитина вже доволі доросла, отримала непогану «рідну» освіту (в цьому віці в Україні закінчують 8 або навіть 9 клас) і, ймовірно, має досвід проживання окремо від батьків – у таборі, у тривалих поїздках з класом. У цьому віці діти більш комунікабельні, вміють налагоджувати стосунки, тому влитися в новий колектив їм буде простіше. 
Пізніше вступити в іноземну школу буде складно: країни, де освіта традиційно вважається високоякісною (Англія, Швейцарія) не приймають іноземних учнів у старші класи. Можливий тільки перехід між школами, але почати навчання в останніх класах тут не вийде: або ж отримати атестат в Україні і вже вступати відразу в університет, або ж зайнятися цим питанням раніше, вступити в середню школу, а потім, при бажанні, перевестися в іншу, більш престижну.
Як потрапити в зарубіжну школу?
Процедура вступу в кожній школі своя, вона чітко сформована і прописана в статуті. Часто вона розміщується і на офіційному інтернет-сайті, це дозволяє відразу відсіяти школи з дуже складними вимогами.
Чим престижніше школа, тим складніше туди вступити. Але престиж не завжди пов’язаний з якістю освіти – це може бути грамотна реклама, імідж статусної школи закритого типу, умови проживання, позакласна робота. Тому не варто зупинятися на одній школі – краще вивчити кілька варіантів і вибрати оптимальний. 
Вступ до школи закордоном відбувається не так швидко, як у нас – в серпні приніс документи, а у вересні вже вчишся. Тут кандидати проходять тестування знань, особисту співбесіду, члени приймальної комісії складають психологічний портрет учня. За результатами цих заходів приймають рішення: поступив чи ні. Зазвичай прийом заявок відбувається в січні-лютому, а розгляд їх — у травні-червні. Якщо ж прийшла відмова, не варто засмучуватися: можливо, в школі буде недобір, і тому будуть приймати тих, хто не пройшов відразу. Хоча, звичайно, краще розглядати відразу кілька варіантів.
Тобто готуватись до вступу потрібно як мінімум за рік – дізнаватися вимоги, подавати запити, вивчати мову. Потім слід пройти тест (в деяких школах його можна пройти онлайн, але частіше все ж потрібна особиста присутність учня) і чекати на результат.
Цікаво знати, що для комісії зовсім не завжди визначальним фактором є платоспроможність батьків. Навіть коли бітьки готові оплатити навчання на кілька років вперед, але дитина не підходить за рівнем знань, то її не візьмуть.
Власне, з цієї причини не рекомендується відкладати вступ до 15 років. Краще спробувати. Наприклад, в 14 – і якщо в цьому році не вийде, тоді залишиться ще один рік в запасі щоб підготуватися ретельніше і вже тоді вступити.
Документи, необхідні для вступу в іноземну школу
Точний перелік документів уточнюється в адміністрації обраного навчального закладу. Найчастіше список виглядає наступним чином:
- закордонний паспорт дитини з терміном придатності не менше одного року (у деяких школах вимагають, щоб термін дії відповідав всьому періоду навчання);
- атестат або табель за останній навчальний рік;
- рекомендаційний лист класного керівника або адміністрації школи;
- рекомендаційний лист вчителя іноземної мови (якщо вивчалась мова, якою буде проходити навчання) або профільного предмета (якщо профільна школа з математичним, фізичним чи IT-нахилом);
- результати тесту на знаня мови;
- дипломи і нагороди, отримані за останні 2 або 3 роки (якщо є);
- карта щеплень.
Всі документи повинні бути перекладені на іноземну мову та нотаріально засвідчені. Зазвичай термін подачі документів невеликий, тому їх підготовкою варто зайнятися заздалегідь.
Чи потрібно вчити мову перед поїздкою?
Знання мови країни перебування та навчання – це незаперечна перевага. Уявіть себе на місці дитини, яка опинилася в незнайомому місці, де всі розмовляють чужою мовою. Звичайно, через кілька місяців вона почне щось розуміти і навіть заговорить, але час буде втрачено. Тому визначившись зі школою або хоча б країною навчання, необхідно приступати до вивчення іноземної мови. Втім, якщо говорити про полілінгвістичні країни, то тут треба визначатися саме зі школою, так як в різних регіонах тут використовують різні мови.
Полілінгвістичні країни Європи
| Країна | Мови |
| Бельгія | французька, голандська, німецька |
| Швейцарія | французька, німецька, англійська |
| Кіпр | грецька, турецька |
| Мальта | мальтійська, англійська |
| Фінляндія | фінська, шведська |
При цьому варто зазначити, що вивчення мови в такому випадку краще проводити не за вітчизняною шкільною програмою, а в ідеальному варіанті, в приватних заняттях з носієм – він зможе дати не тільки теорію, але і практику, якої так часто не вистачає. Адже, живучи в іншій країні, дитині доведеться користуватися не тільки літературною, але і розмовною мовою, які часом істотно відрізняються.
Корисними також будуть мовні табори – це відмінний варіант для літніх канікул: дитина вивчає мову та цікаво проводить час. 
Не варто очікувати, що дитина буде знати мову на всі 100% або хоча б на 80%. Але тієї бази, яку вона отримає, наприклад, за рік навчання, буде достатньо, щоб адаптуватися і спочатку розуміти хоч щось. Опинившись вперше в іншій країні, розуміти 10-20% від того, що тобі кажуть – це вже хороший результат.
Також не радять вибирати школу, в якій багато дітей з вашої країни. На перший погляд здається, що це вдале рішення, тому що:
- дитині буде з ким спілкуватися;
- вона не забуде рідну мову;
- вона не буде відчувати себе самотньо.
Справа в тому, що спілкуючись рідною мовою, у дитини не буде стимулу вивчати іноземну, а значить, і освоювати шкільну програму. Тут варто згадати, для чого вибирають навчання дітей за кордоном.
Скільки коштує навчання у школі за кордоном?
Це залежить від країни, від популярності школи, від форми власності (державна загальноосвітня, державна спеціалізована або приватна). Державні, звичайно, дешевше. Приватні – дорожче.
Ціни на навчання за кордоном
| Назва школи | Країна | Вартість 1 року навчання |
| College Du Leman | Швейцарія | 79,440 євро |
| Aiglon College | Швейцарія | 60,300 – 93,111 євро |
| Ecole La Garenne – Franco-Anglaise | Швейцарія | 73,220 євро |
| Winchester College | Велика Британія | 46,070 євро |
| Cheltenham College | Велика Британія | 46,200-47,400 євро |
| Ecole des Roches | Франція | 38,940 євро |
| Kents Hill School | США | 46,000 євро |
До кожної суми слід додати витрати на разовий внесок (у багатьох школах він обов’язковий і змінюється з року у рік), на поїздки зі школою та спортивним клубом, а також просто на проживання.
Можна вчитися за кордоном безкоштовно?
Як не дивно, але і така можливість є! У деяких країнах працюють спеціальні програми, за якими потенційним іноземним учням виплачуються гранти (стипендії). Так країна стимулює приплив іноземців, які, ймовірно, продовжать у ній подальше навчання, а пізніше – будуть працювати і платити податки.
Варто відзначити, що часто конкурс у таких програмах дуже великий. Але, можливо, саме вашій дитині вдасться досягти своєї мети.
Програми безкоштовного навчання
| Назва | Країна | Опис | Що покриває | Що не покриває |
| HMC Projects | Велика Британія | Програма орієнтована на жителів Центральної і Східної Європи. Щорічно видається 65 стипендій. | Навчання, проживання, харчування, поїздки зі школою. Додаткова фінансова допомога – 700 євро | Перельоти, вступний внесок в школу, кишенькові витрати |
| FLEX | США | Надає право на безкоштовне навчання в США, але при цьому школа вибирається на розсуд організаторів програми | Переліт, навчання, проживання в родині. Додаткова фінансова допомога – 125$ в місяць. | Кишенькові витрати. |
| UWC | США, Канада, Італія, Велика Британія, Норвегія, Індія, Голландія, Китай | Міжнародна програма — кожен рік різні навчальні заклади виділяють місця. | Дворічне навчання, переліт, проживання. | Кишенькові витрати |
Навчання за кордоном – це чудові перспективи. Це – правильне рішення, яке допоможе в подальшому розвитку дитини як особистості і як фахівця міжнародного рівня. Залишилася справа за малим: обрати, де отримати освіту.
Відгуки
Іван, 13 років, Лондон: «Коли я їхав з аеропорту, я дуже боявся: нового місця, чужих людей. Хвилювався про те, як мене зустрінуть, як будуть ставитися. Але я даремно нервував. Один з викладачів вийшов мені назустріч і відразу познайомив з однокласниками. Всі були дуже доброзичливі й усміхнені. У перший вечір ми багато розмовляли і відразу подружилися. Навчання дається мені легко, тому що немає авралів. Немає величезного обсягу домашніх завдань, за якими сидиш весь вечір. Замість них — спорт, хобі. Нас вивозять на екскурсії, проводяться змагання з футболу, волейболу, регбі. Уроки проходять в незвичайній формі — ми спілкуємося в викладачами, працюємо в лабораторіях. Вчителі дуже уважні, будуть пояснювати, доки не засвоїш».
Ганна, 15 років, Манчестер: «Я дуже вдячна своїм батькам за те, що вони наполягли на моєму навчанні в іноземній школі. Перший час я соромилася, атмосфера була незнайомою. Але і вчителі, і однокласники ставилися до мене дуже добре, я швидко освоїлася. Зараз перебуваю в шкільній команді з настільного тенісу та для мене розробили індивідуальну програму тренувань! Я націлена на вивчення природничих наук, і після моєї заяви про це до мене почали ставитися зовсім по — іншому. Більш серйозно. Мене викликав директор і детально обговорив подальші перспективи. Потім розробили академічну програму, її зараз і проходжу».
Алекс, 18 років, Кардіфф: «Звичайно, тут все передбачено. І величезний вибір видів спорту зі своїм тренером, і психологи. Кожен чудово знає свою роботу і робить шкільне життя легким та позитивним. Колектив – гарний, тут кожен знаходить собі місце і захоплення до душі. Вихідними днями ми їздимо на екскурсії і на спортивні змагання. В цьому році я закінчую і сподіваюся, що вступлю, куди планую».
Олена Сергіївна, 36 років, Київ: «Мені дуже важко далося рішення відправити дитину за кордон. Я боялася, що він не впорається з труднощами. Він трохи сором’язливий хлопчик, але чоловік переконав мене спробувати, хоча б на 1 семестр. Після повернення на канікули ми не впізнали свою дитину. Він зміцнів фізично, змужнів, став самостійним і почав міркувати по-дорослому. Він більше не вихваляється пройденими рівнями в іграх – тепер його гордість – це знання і прочитані книги».