Згідно сучасних стереотипів, йога – це різновид жіночого фітнесу для схуднення. Згідно стереотипів 90-их, йога – це секта. Згідно радянських стереотипів, йога – це щось на зразок дивакуватої циркової підготовки.
Але насправді йога – це ані фітнес для ТП, ані секта чи релігія, ані тим паче циркова дисципліна.
Йога – це докладна інструкція саморозвитку, що охоплює дуже багато (либонь, усі з основних) аспектів людського життя. Розвиток цей торкається як духовного, так і тілесного – загалом, у йозі це не розділяється.
І як не крути, починати треба з тілесного – у здоровому тілі здоровий дух. А оскільки даний пост для новачків, то й говоритиму я виключно про йогу тіла.
Й одразу дисклеймер. Йога – справа дуже тонка та відповідальна. Дана стаття в жодному разі не є практичною інструкцією. Це лише лайфхак з йоги для зовсім або майже зовсім нубів, який має на меті допомогти зробити перші кроки до практики, але аж ніяк не перші кроки в самій практиці.
Трохи теорії
Загалом, зараз існує багато напрямків тілесної йоги, які стверджують різноманітні підходи до практики. Між ними подекуди точаться запеклі срачі, у які новачкові геть не потрібно вникати. Я тільки коротко зазначу, що з точки зору загальної комплексної практики йоги як давньої системи саморозвитку, а не тільки йоги тіла, більшість сучасних напрямків зовсім не є йогою. Натомість це є лише певні види виродження практики, спричинені переважно комерційними інтересами – капіталістичне суспільство диктує свої закони. Наприклад, йога-спорт – гламурна аеробіка на основі йогічних поз – з’явився, аби задовольнити попит худнучих домогосподарок.
Отже, у даному пості розглядається класична йога тіла, яка дійшла до нас із давніх давен (зображення людей в йогічних позах були знайдені на печатках доарійської Індської цивілізації). Вона називається хатха-йога.
Принцип виконання її фізичних вправ полягає в тому, щоб ставати в певні пози, які називаються асани (наголос на першу «а»), та стояти в них нерухомо, без поступальних рухів, якомога розслабленіше й без напруження, дихаючи рівно й без затримок.
Асан існує просто дохріна та трошки, але є не дуже велика кількість основних. Не раджу заучувати їх усі напам’ять – краще практикувати, а назви закріпляться в пам’яті самі собою. Кожна асана має свій особливий ефект, тож варто добирати їх для себе індивідуально, у залежності від того, що вам потрібно (враховуючи, звісно ж, необхідність гармонійного розвитку). Наприклад, якщо хочете зміцнити руки та плечовий пояс, то чудово підійде Бакасана (інший варіант назви – Какасана), на неї варто зробити натиск. Загалом, в інеті дуже багато матеріалів про те, який ефект дає кожна конкретна асана, тож я тут розповсюджуватися не буду. Якщо ви дійсно прагнете вдосконалення та готові взяти відповідальність за нього, то не пошкодуйте часу, поґуґліть та ознайомтеся з цією інформацією.
З чого почати?
Чітко собі прояснити, нащо воно вам потрібно. Якщо ви бажаєте підтримувати тіло у формі, то вистачить звичайної ранкової гімнастики та не жерти як свиня. Тому передусім варто ознайомитися з предметом йоги більш-менш докладно (список рекомендованої літератури я подаю в кінці статті): чітко визначте, що вона може дати особисто вам – причому таке, що не може дати жодна інша практика, яка, не маючи такої багатої концепції, не вимагає настільки глибокого в себе занурення. Адже навіщо платити більше?
Отже, якщо ви почитали матеріали, прояснили для себе мету й палаєте бажанням почати практику, то будь ласка – заходьте ВК або ґуґл і шукайте місцевий йога-клуб. Пересвідчіться, що там збираються не сектанти – і вперед. Починати з інструктором рекомендується всюди. Це дасть вам змогу засвоїти важливі аспекти через прямий досвід на практиці та вбезпечить від дурних помилок, деякі з котрих можуть мати дуже неприємні й досить серйозні наслідки (наприклад, травму коліна, якщо неправильно сідати в позу лотоса – падмасану).
Але очевидно, що самостійна практика набагато бажаніша – ніхто не заважає, не треба нікуди їздити чи взагалі виходити з дому, вам не треба знаходитися в компанії ТП та пристаркуватих домогосподарок (цільова аудиторія сучасних йога-клубів), ви не залежите від інструктора (якщо спочатку підказки потрібні та корисні, то згодом вони лише відволікають). До того ж абонемент у йога-клуби не такий уже й дешевий, щоб регулярні відвідини його не позначалися на власному бюджеті.
У такому разі рекомендація: після того, як ви набралися трохи досвіду в йога-клубі, варто потроху паралельно почати самостійну практику. Зважаючи, що заняття відбуваються 2-3 рази на тиждень, ви аж ніяк не перенапружитеся (взагалі-то якщо правильно займатися йогою, то перенапружитися неможливо), коли виділятимете щоденно трохи особистого часу для самостійної практики. Таким чином ви будете розвиватися самостійно, а паралельні відвідини йога-клуба допоможуть уникнути помилок, які виявлятимуться в ході особистої практики. За замовченням мається на увазі, що ви також вдосконалюватимите свої знання з йоги, готуючи міцний теоретичний фундамент для подальшого розвитку. Це також дозволить поступово переорієнтовувати увагу від колективної практики на особисту.
Настане час – і ви відчуєте, що вже готові вилізти з лялечки та стати метеликом, себто кинути походи до йога-клубу та зосередитися на самостійній практиці. Постарайтеся не квапитися з цим – втім, якщо бажаєте займатися серйозно (а це ви чудово зрозумієте вже, коли хоч трохи позаймаєтеся), то не варто й затягувати.
Застереження
Скажу коротко та ясно: остерігайтеся шизотериків. Йога передбачає розвиток здібностей, що виходять за рамки матеріалістично-наукової чи тим паче обивательської картини світу (називаються сіддхи). У ході практики вихована атеїстично людина може відкривати для себе неймовірні речі – і, вражена, різко забажати більше, причому все тут та одразу. Під напливом емоцій і нових вражень критичне мислення дещо послаблюється, тож легко можна потрапити на гачок якихось гуру-хуюру, які пропонують самадхі (себто просвітлення – кінцеву мету йоги, до якої йдуть роками, а, кажучи в рамках йогівської картини світу, не одне життя) за 3 дні без реєстрації та смс. Будьте пильними, адже справа навіть не в матеріальних цінностях, які ви витратите марно, а в тому, що можна пошкодити те, що знаходиться під вашим черепом.
Тут можна також зазначити й про зворотній бік медалі – ви дедалі дужче віддалятиметеся від світу обивателів з їхніми ВСЕ ЯК У ЛЮДЕЙ. Якщо ви вже хтось на зразок хіки або просто більш-менш мислячої особистості, то вважайте, що у вас є хороше соціальне підґрунтя для практики йоги. В інакшому випадку готуйтеся відкрити для себе засудження з боку суспільства та навіть найближчих людей, які обурюються тим, що ви ламаєте їхні стереотипи. І з цим треба буде навчитися ладнати. Як? Якщо казати в рамках йоги, то для адекватної взаємодії з соціумом розроблені такі щаблі індивідуальної дисципліни як Яма та Ніяма. Далі ґуґліть самі. І не впадайте в догматизм – приписи створені для вас, а не ви для них.
Отакими інопланетянами інколи здаються обивателям люди, що займаються йогою. Будьте готові.
«Успіху не досягнути носінням одежі йогіна… Лише в наполегливій практиці – секрет успіху…» .
Зі спорядження для повноцінної практики потрібен лише якісний килимок для йоги.
Рекомендована література
Карл Ґустав Юнґ «Йога та Захід»
Віктор Бойко «Йога – мистецтво комунікації» (дуже рекомендую прочитати до того, як почати практику)
Шрі Йогендра «Особиста гігієна йога»
Йога-сутри Патанджалі (бажано дослідити різні переклади)
Хатха-йога Прадипіка
***
Сподіваюся, цей пост допоможе вам зорієнтуватися в йозі, як теорії, так і практиці, а також уникнути недолугих помилок. Якщо є що додати – додайте, якщо нема – подякуйте.