Спочатку шукаєш посібник з налаштування VPS, а закінчуєш о п’ятій ранку вивчаючи причини зникнення гігантських лінивців.
Але не завжди бездумний серфінг сайтів в інтернеті закінчується так. Інколи ланцюжок відео на youtube призводить до непередбачуваних результатів. Так і сталося з пів року тому, коли я натрапив на відоси з регбі. Ця гра повністю захопила мене своєю крутістю. Відразу захотілося зіграти і самому.
З ким пограти в регбі?
У цьому спрацював простий алгоритм: робимо запит у ґуґлі та соцмережах “регбі + Ваше місто“. Знайшлося кілька команд, які грають у регбі на постійній основі, відписався адміністраторам цих груп у ВК щодо свого бажання грати у регбі – і одна із команд погодилася, щоб я потренувався з ними. Причому повністю на шару.
Що треба мати для гри?
- Футболку з довгими рукавами зі щільної тканини
- Шорти та/чи спортивні штани
- Бутси
Із самого початку можна використовувати і прості кеди, але ковзатимете по траві як балерина, і вас буде легко збити з ніг. Світла футболка зі “стрейчевої” тканини, яку я взяв на перше тренування, прожила хвилини 4, не більше. Тож беріть щось темне та цупке. Також краще одягати штани та футболку з довгим рукавом, бо якщо ви не гратимете на ідеальному газоні, то роздерті в кров ноги та руки слугуватимуть постійним супутником ваших тренувань.
Коли йти?
Найбільш прийнятна пора для регбі – перша половина осені та друга половина весни, коли не дуже гаряче, а трава на майданчиках уже є.
Найбільш прийнятний стан тіла – добре підготовлений. Варто сказати, що найбільше “прозрівання” від гри приходить не через штурхани та інші контакти між гравцями, а саме від неймовірних навантажень та динамічності. Аматорський футбол у порівнянні з регбі, мабуть, у два рази повільніша та менш інтенсивна гра. Навантаження такі, наче ви пробігли стометрівку за свій найкращий час, перевели дихання 3 секунди і мусили б повторити свій результат. Так що дуже рекомендую побігати тижня зо два перед тренуваннями регбі.
Регбі – це відмінний спосіб тримати 30 хуліганів подалі від центра міста.
Оскар Вайлд
Що треба знати та вміти?
Знати треба правила, якщо не досконало, то варто бодай попередньо ознайомитися з найбільш важливішими аспектами гри. Нюансів у правилах гри ну дуже багато, тож треба орієнтуватися хоча б у найбільш поширених випадках та основних поняттях термінології.
Як виявилося, регбі – гра дуже інтелектуальна, і якщо ваша команда хоче вигравати – мусите підготувати з десяток тактичних схем та натренувати декілька комбінацій атаки та захисту.
Щодо антропометричних даних – тут особливих вимог немає. У регбі можуть класно грати і високі, і низькі гравці, але є одне правило – ти повинен швидко бігати. Перше, що запитає тренер: “як швидко ти бігаєш?”.
Наскільки це травматично?
Дуже травматично. Екстремально травматично. Є навіть такий жарт: регбі – це чудовий спосіб відпиздити людину, не отримавши за це срок. Після кожного тренування матимете купу синців та подряпин, а після кожного третього тренування чи гри – важке забиття. Я, наприклад, після одного із зіткнень тиждень не міг дихати без болю. 🙂
Чи регбі тобі підходить?
Маєш хорошу фізичну форму, швидко бігаєш, витривалий і не боїшся болісних зіткнень? Тоді регбі – це для тебе!
Але не для мене, ну його нахрін.
4 коментарі “Регбі – це не для тебе”
Пізнавально й не сухо. Коротко та з гумором (і цитатою Оскара Вайлда).
Дякую!
Дякую за відгук, Сергію! Лишайтеся на зв’язку, у нас щовівторка нове чтиво.
Їбіть ті ліх. Футбіл набагато більш травматична гра.
Доводилося грати у обидві, але я би навіть порівнювати не став у цьому сенсі )