Україна дуже строката країна. І з нею можна наробити цілу гору цікавих і чудернацьких карт.
Візьмемо наприклад карту динаміки зміни населення за 2010 рік. У серпні більшість районів країни зелені – тобто кількість населення в цих районах зростає, а от у жовтні майже вся країна червона – райони втрачають населення.
Чому так? Думаю, багато хто вже здогадався, що це відбувається через міграцію студентів, які їдуть на навчання до великих міст.
Як ви думаєте що може означати ця карта?
Зеленим тут позначені населені пункти, де є хоча б один молдаванин, а червоний кружечок означає, що на час перепису 2001 року жодна людина не назвалася молдованином в цьому місті чи селищі.
Мабуть, дещо несподівано що ця карта майже не корелює з наступною, це поширення румунів. Тут точно така ж схема: зелений – є румуни, червоний – нема. Цікаво відслідковується чернівецька область, де майже всюди присутні як румуни так і молдовани.
Подібною за географією до поширення молдован є болгарська ідентичність, однак помітно, що з більшою концентрацією в Одеській області, де живе 76% всіх болгар України. У Буджаку (південь Одещини) болгари з 21 відсотком населення є другою за чисельністю національністю після українців які складають понад 40% жителів місцевості. Болгари в Україні з’явилися під час постійних Російсько-турецьких війн 19 століття. Цікаво, що саме болгари-емігранти заснували місто Болград на півдні одещини.
Доволі несподівано виглядає карта поширення поляків в Україні, тобто дивує порівняна рівномірність поширення цього етносу всією територією без помітної концентрації на заході. Настільки сильним виявився трагічний відбиток другої світової.
Майже всі угорці України сконцентровані в декількох районах Закарпаття, однак надиво мало угорців у населених пунктах решти західної України. У той же час неозброєним оком можна помітити невеличкий ореол угорців у Кіровоградській області. Як вони туди потрапили – загадка!
Білорусів, виявляється, майже немає не заході країни, зате чимало на сході та півдні. На 2001 рік найбільше білорусів було в криму – понад 50 тисяч.
А цю карту як на мене найлегше розгадати. Це поширення росіян територією україни. Трохи несподівано, що чимало червоних цяточок, які свідчать про відсутність етнічних росіян в одеській та особливо в полтавській області.
Далі також доволі легко відгадати про поширення якого етноса свідчить наступна карта. Це кримські татари. Кримські татари майже винятково зосереджені в адміністративних межах криму. Принаймні така картина була на 2001 рік.
До речі щодо кримських татар. Перепис 1897 показує цікаву картину на якій зеленим кольором показані мусульмани, а жовтим православні. Про цей надзвичайно повчальний перепис ми доволі детально поговорили в попередньому відео, подивіться хто ще не бачив.
Як бачимо Степовий Крим у 1897 році був дуже слабозаселеним порівняно з гірським, бо без дніпровської води існування великих поселень тут майже неможливе.
Гори та південний берег були майже повністю татарськими, за винятком російських анклавів (Севастополь, Ялта, Феодосія).
Найбільш татарські тоді регіони (південний берег, гірські села Севастопольської міськради) зараз мають найнижчу частку татарського населення.
Що зображене на наступній карті майже неможливо здогадатися без пояснення. Тут цятками вказані населені пункти де проживає менше 25 людей. Чим пояснити таку концентрацію мікроскопічних населених пунктів у трикутнику Полтава-Харків-Суми важко казати. Цікаво, що в Чернівецькій області такий населений пункт лише один.
А на цій карті зображені населені пункти з населенням понад 3000 осіб. Окрім типових скупчень навколо великих міст і попри головних магістралей, видніються також скупчення містечок Донбасу, а також прикарпаття та закарпаття, що може здатися доволі несподіваним.
Наступна карта показує як розподіляються за статтю керівники релігійних організацій України. Тут бачимо цікавий тренд на заході України, де керівниками релігійних організацій майже винятково є чоловіки.
А от перукарнями та салонами краси у нас на 94% відсотки керують жінки.
А ось цікава карта в контексті виборів. Тут можемо побачити доволі полярні “фланги”, але найцікавішими є громади виділені червоним кольором. Вони майже завжди голосують за переможця. Тобто за цими громадами можна передбачити як проголосує країна в цілому. Вони розташовані на півночі, центрі і півдні України.
Далі середня явка на виборах. Що тепліший колір, то більшою була явка в цих районах. Тут видно для яких районів історично були важливі результати загальнодержавних виборів.
Менше з виборами. Поговоримо про євробляхи! Це карта станом на 2019 рік. Тут темно червоний колір вказує на понад 3 авто на євроблясі на сотню населення, а темносиній – менше 0.25 євроблях на 100 людей. Як бачимо Захід і центр тут явно в лідерах, ну і облцентри сходу і півдня.
А це рух центрів мас населення України з 1926 року.
У період з 1926 по 1959 роки центр дуже швидко рухався на схід – це наслідок індустріалізації і масової депопуляції євреїв, поляків і німців, які здебільшого проживали якраз у західній половині.
З 60-х темпи руху на схід постійно зменшувалися і у 80-х майже припинились.
Чи не тисячолітній тренд зміщення населення на південний схід України розвернувся у 1990-х.
Наступна карта особисто для мене виявилася доволі несподіваною. Це Кількість облікованих кримінальних правопорушень на 10 тис. населення на 2017-18 роки. Тут доволі сильно виділяється захід України з порівняно низькими, майже середньоєвропейськими показникам.
Схожа картина, якщо залишити на карті тільки статистику за тяжкими і особливо тяжкими злочинами. Тут хіба можна відзначити Сумщину, як відносний острівець спокою в нашому морі криміналу.
А ось цікава карта народжуваності в СРСР на 1990 рік. Тут видно, що процеси зниження народжуваності в Україні запустилися ще до здобуття незалежності. Особливо це видно в порівнянні з країнами Кавказу та центральної азії.
Ну і завершимо наш рейтинг наступною картою. Тут, певен, майже ніхто не вгадає. Це карта поширення імені Олександр. Чому на Галичині це ім’я не користується такою ж популярністю як на решті України залишається тільки здогадуватися.
Джерело: